fbpx
We know how!

Як ми можемо допомогти?

Ми відкриті до співпраці. Зв'яжіться з нами! Ми знаємо як втілити ваші ідеї розвитку в реальність

Синдром емоційного вигорання – «лагідний убивця» успішних команд

Синдром емоційного вигорання – «лагідний убивця» успішних команд

Якщо ви помітили, що хтось із ваших працівників втратив ініціативу, перебуває у роздратованому або пригніченому стані, виконує свої функції «механічно», часто хворіє – потрібно серйозно замислитися. Причиною може бути синдром емоційного вигорання (СЕВ). На Заході від таких ситуацій давно не «відмахуються». Якщо працівник емоційно вигорів – йому надають відпустку на термін до півроку і рекомендують пройти реабілітаційний курс в одній зі спеціалізованих клінік. Тому що СЕВ розглядають, як захворювання, захисну реакцію організму на постійні стреси.

Ви скажете: яке мені діло до одного працівника? Якщо він виконує роботу, його психологічний стан – його проблеми. І… помилитеся. Оскільки СЕВ – «вірусне захворювання», ним може послідовно «заразитися» увесь колектив. А це вже відіб’ється на якості послуг, ефективності роботи, задоволеності клієнтів – усіх сферах бізнесу. Почувши це, управлінці висловлюють ідею, що такого працівника потрібно негайно звільнити. І знову помиляються. Оскільки а) вам буде складно знайти заміну, якщо фахівець ключовий, б) у разі, коли причини, що спричинили СЕВ, не будуть усунені, люди все одно вигоратимуть. Тому – почнемо з причин.

Чому люди вигорають на роботі?

Причини вигорання можуть бути дуже різними, а найчастіше – на людей впливає цілий комплекс причин. І якщо на економічну кризу або тривогу, навіяну військовими діями на Сході, ми вплинути не можемо, то покращити умови роботи у компанії цілком в наших силах.

Причина №1 Некомфортні умови роботи.

Якщо ваші фахівці працюють в одному приміщенні, як то кажуть «сидять одне в одного на головах», у шумному задушливому середовищі, постійно на очах у колег – це стресові умови. Ви бачили зоновані робочі місця у фільмах про офісну роботу в США? Персональний простір набагато комфортніший, ніж відкритий.

Причина№2 Ритм праці.

Не меншим стресом є рутинна, монотонна робота, яка не передбачає творчості і емоцій. Перенавантаження також не додає людям оптимізму. Можна зрозуміти роботодавця, який прагне використати працівника «на повну котушку», делегувавши йому функції, розраховані на трьох. Але в перспективі це породить масу проблем. Форс – мажори, «неочікувані сюрпризи», які порушують звичний ритм роботи, так само не мають бути частими ситуаціями.

Причина№3 Менеджмент.

Західні компанії недарма ще у минулому столітті виділили менеджмент, як окрему спеціальність. Управління – це мистецтво, від якого залежить ефективна робота колективу. Якщо хтось із менеджерів застосовує адміністративно – командний стиль управління, «гасить» ініціативи, дозволяє собі некоректну поведінку щодо працівників, несправедливо розподіляє функції та винагороди – СЕВ буде постійним супутником цього відділу.

Причина №4 Конфлікти

Зрозуміло, що конфлікти, інтриги, нездорова атмосфера у колективі деморалізують. Ніхто не хоче працювати в оточенні «тераріуму однодумців».

Причина №5 Відсутність перспектив

Навіть якщо ви створили ідеальні умови для персоналу, платите гідні зарплати і піклуєтеся про командний дух, ця причина може звести нанівець усі ваші зусилля. Людині властиво прагнути розвитку, безперспективність вбиває мотивацію і інтерес до роботи. Одне і те саме з місяця в місяць, року в рік – навіть з золотої клітки намагаються втекти.

Стадії синдрому емоційного вигорання

Якщо у вас виникла підозра, що хтось із працівників вигорів, важливо з’ясувати, як далеко поширився цей процес.

Розділяють три стадії СЕВ

  1. Напруження, тривога, незадоволення роботою. На цій стадії людина відчуває психологічний дискомфорт, але виконує свої функції на досить високому рівні.
  2. Резистенція – неадекватність в емоційних проявах, моральна дезорганізація. Ця стадія важча, тому що супроводжується злістю, емоційними вибухами, схильністю до конфліктів. Від такої людини можна часто почути: «я ненавиджу свою роботу, я ненавиджу людей, тому що мені доводиться із ними працювати».
  3. Виснаження – відчуження, дефіцит емоцій, психосоматичні захворювання. Найважча стадія. Людина відчуває емоційне отупіння, постійну втому, їй хочеться відпочити, але й дома вона не може ані відновитися, ані зробити щось корисне. Така людина відмовляється від запрошень друзів розвіятися, у неї починаються проблеми у спілкуванні не тільки з колегами, але й з родиною. Наступна «станція» – затяжна депресія.

Варто зазначити, що найчастіше вигорають працівники, які у роботі постійно взаємодіють з іншими людьми. Саме вони – перші у зоні ризику.

Як діагностувати та подолати вигорання?

Припустимо, ви маєте підозри, що один або декілька працівників у вашій команді вигоріли. Але визначити, чи це насправді так, чи ця поведінка спричинена іншими причинами, складно. Такі люди важко ідуть на контакт, та й на запитання «що не влаштовує» найчастіше говорять про рівень зарплатні. Людина, що вигоріла, сама може до кінця не усвідомлювати причини, або не ризикує відверто розказати усю правду керівнику.

Найкраще людей, що «вигоріли» можна побачити у діагностичних іграх та тестах – індивідуальних і колективних. Людина, поміщена в ігрову ситуацію, не контролює себе так чітко, як у робочих обставинах. Тому її одразу видно. Якщо рівень довіри між вами і колективом високий, ви можете спробувати провести діагностику самостійно. Для цього пошукайте в інтернеті вправи на визначення СЕВ.

Якщо ж ви не упевнені в своїх талантах діагноста – краще звернутися до професійного психолога, який спеціалізується на темі. Він не лише підбере оптимальні для вашої компанії тести та ігри, але й надасть рекомендації по кожному з працівників. Адже колективно можна лише попередити синдром емоційного вигорання. Якщо ж  проблема вже виникла, вона вирішується у строго індивідуальному порядку.

Для пошуку відповідного фахівця ви можете звернутися в Центр сприяння бізнесу

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *